Загальний аналіз сектору критичних матеріалів за результатами Конференції «Стратегічні ресурси України: сценарії розвитку галузі надрокористування», що відбулася в рамках реалізації стратегії економічного зростання України до 2040 року, розробленої Boston Consulting Group у співпраці з аналітичним центром «We Build Ukraine»
Мета аналітичного центру «We Build Ukraine» у коротко- та середньостроковій перспективі підготувати низку рішень для створення політик у галузі критичної сировини, а також підготувати дорожню карту для подолання існуючих інвестиційних барʼєрів.
Вступ
Металургія та гірничодобувна промисловість є життєво важливими для економіки України, становлячи 6,1% ВВП і забезпечуючи 30% експорту (за даними 2021 року). Конкурентна перевага України традиційно випливає з великих, конкурентоспроможних запасів, низькозатратної структури та налагоджених потужностей у кількох ключових секторах.
Наразі сектор стикається з втратою або пошкодженням активів та зниженням завантаження потужностей через перебої в постачанні палива та електроенергії, транспортній інфраструктурі та брак кваліфікованих робітників. Видобуток чорних металів, насамперед у Криворізькому басейні, значною мірою перебуває під контролем України, а кольорові матеріали, зокрема дорогоцінні метали та рідкоземельні елементи, відіграють важливу роль у зростанні сектору. Внаслідок вторгнення фокус експорту змістився на руди, що призвело до зниження прибутковості та проблем з інфраструктурою*
*згідно з аналітичними даними компанії BCG
Глобальні виклики
Надійний і безперешкодний доступ до сировини викликає дедалі більше занепокоєння в усьому світі. Можемо виділити три ключові фактори, які визначають роль критичної сировини у глобальній економіці
критична сировина має прямий зв’язок з промисловістю
технологічний розвиток і якість життя залежать від доступу до все більшої кількості критичної сировини (наприклад, смартфон може містити до 50 різних видів металів, і всі вони сприяють його маленькому розміру, легкій вазі та функціональності)
критична сировина тісно пов’язана із відновлювальними і чистими джерелами енергії, оскільки є незамінною в сонячних батареях, вітрових турбінах, електромобілях та енергоефективному освітленні
Хоча існує безліч проектів на різних стадіях розробки, існує багато ризиків, які можуть збільшити ймовірність обмеження ринку та більшої волатильності цін. Зокрема:
Висока географічна концентрація видобутку
Довгі терміни розробки проектів
Зниження якості ресурсів
Посилення уваги до екологічних і соціальних показників
Високий вплив кліматичних ризиків
Інвестиційні барʼєри та шляхи їхнього подолання на національному рівні
Станом на сьогодні інвестиційній привабливості України перешкоджає низка бар’єрів і ризиків, які виникають на різних етапах реалізації гірничодобувних проектів.
1. Державна політика:
Відсутність державної політики в сфері критичної сировини;
Відсутність регулярного оновлення конкретних переліків видів критичної та стратегічної сировини та методики віднесення корисних копалин до таких переліків
2. Інституційна спроможність:
Секретність окремої інформації про критичну сировину;
Геологічна інформація: розпорошеність по території України, неактуальність геологічних даних про критичну сировину, недостатня якість геологічних даних про критичну сировину;
Балансові запаси родовищ корисних копалин не оцінені за визнаними міжнародними стандартами відповідно до Класифікаційної Системи Комітету з міжнародних стандартів звітності про запаси корисних копалин «CRIRSCO»;
Відсутність можливості бізнесу, номінувати ділянки критичної сировини на конкурси з УРП та аукціони;
Складна та тривала процедура отримання земельних ділянок для потреб надрокористування;
Відсутність інституту резервування земельних ділянок;
Висока вартість і тривалість процедури підключення до електромереж;
Наявність “сплячих” спецдозволів на користування надрами;
3. Державна підтримка:
Відсутність інструментів стимулювання галузі, фіскального стимулювання, кредитного стимулювання, надання державних гарантій, експортної підтримки, умов для розвитку R&D центрів.;
Відсутність можливості страхування воєнних ризиків та кредитно-страхової підтримки експорту мінеральної сировини;
Вибірковий експортний контроль деякої критичної сировини.
Висновки
Попри вказані передумови та недоліки, Україна є потенційно привабливою з точки зору вкладання інвестицій у сферу видобутку, переробки і постачання критичної сировини на міжнародні ринки. Україні бракує стратегічного бачення стосовно розвитку нових галузей економіки. Тому Україні варто визначити можливі кластери економіки, де ми можемо ширше використовувати критичну сировину.
Системний розвиток галузі критичних матеріалів може сприяти зміцненню незалежності, обороноздатності, економічному зростанню країни та розвитку "зеленої" економіки із залученням міжнародних інвесторів. Україна має скористатись цією можливістю, оскільки має значний сировинний потенціал.