Війна та супровідні випробовування змінюють економічні реалії України. Атаки енергоінфраструктури, системні обстріли міст, здорожчання енергії та пального, зростання витрат бізнесу на оплату праці та логістику впливають на економічне становище громадян та підприємств.
З початку 2022 року індекс споживчих цін зріс на 144,2%[1], тобто за менше ніж за 3 роки великої війни ціни на споживчі товари в середньому підвищились на 44,2%. Частка українців, змушених економити на їжі станом на жовтень 2024 року становить 20,5%[2], тоді як у 2021 році вона становила 12,2 %. Це свідчить про майже подвоєння кількості людей, які перебувають за межею/на межі бідності з початку повномасштабного вторгнення.
Рівень безробіття станом на 2024 рік за різними оцінками становить від 15%[3] до 19%[4], що відповідно у півтора-два рази більше за показники до повномасштабного вторгнення[5]. Водночас роботодавці зіштовхуються з нестачею робочої сили необхідної кваліфікації у зв'язку з міграцією та мобілізацією до сил оборони. Зважаючи на це, очікування бізнесу щодо стану економіки залишається низьким: на рівні 48-49 пунктів (нижче нейтрального показника у 50)[6]. Переважають негативні очікування щодо власного економічного становища також серед громадян.
Щоб відновитися, країні потрібні системні реформи та трансформації. Команда We Build Ukraine за підтримки Boston Consulting Group розробили Стратегію економічного зростання України до 2040 року. Метою Стратегії є побудова процвітаючого суспільства та економіки рівних можливостей. Дослідження містить поглиблений аналіз макроекономічних умов України, сильних сторін секторів економіки та потенційних сфер зростання. Документ окреслює програму з понад 350 пріоритетних ініціатив для досягнення довгострокового сталого економічного відновлення України.
Аналіз показує, що для досягнення стійкого зростання ВВП українська економіка повинна мати доступне фінансування та страхування, розвинуту транспортну інфраструктуру для підтримки торгівлі, а також достатню кількість кваліфікованої робочої сили. Прямі іноземні інвестиції (ПІІ) мають вирішальне значення для досягнення значного довгострокового економічного зростання, що вимагає створення сприятливого бізнес-середовища, яке підтримується регуляторними реформами та верховенством права. Разом ці зусилля створять міцний фундамент для довгострокового процвітання України.
Економічна нерівність в Україні
Порівняно з країнами ЄС рівень нерівності у доходах в Україні є нижчим[7]. На це вказує показник виміру нерівності доходів між громадянами однієї країни — індекс Джині, який протягом останніх 10 років становив близько 25-26% в Україні[8]. В країнах ЄС індекс Джинні в середньому вищий — близько 30%[9]. Проте, суттєво нижчий рівень життя, а також значна тінізація доходів, особливо серед заможних верств населення, може спотворювати реальну картину розподілу добробуту в Україні[10].
Найбільше від системної економічної нерівності в Україні страждають вразливі групи людей. Традиційно йдеться про вплив гендеру на економічну нерівність, адже жінки станом на 2023 рік заробляли у середньому на 18,6% менше за чоловіків[11]. Також йдеться про населення сільської місцевості, яке станом на 2021 рік 50,1% мало витрати нижче фактичного прожиткового мінімуму (тоді як серед міського населення цей показник становив 34,8%)[12]. До вразливих до бідності та її наслідків груп також відносять людей з інвалідністю, сім’ї з дітьми, осіб похилого віку.
Проте, війна поглибила економічну нерівність України, винесла на перший план проблему соціально-економічної адаптації внутрішньо переміщених осіб, яких офіційно зареєстровано 4,6 млн[13].
Згідно з дослідженням Міжнародної організації міграції (МОМ) близько 64% ВПО мають дохід нижче прожиткового мінімуму. Вони частіше ніж інші групи громадян залежать від соціальних виплат (10%)[14], не можуть вчасно оплатити оренду житла (14%), змушені були переїхати у гірше житло (12%)[15]. Водночас з березня 2024 року значна частина ВПО втратила можливість отримувати фінансову підтримку від уряду. За оцінкою МОМ, 35% ВПО, які втратили можливість отримувати соцвиплати, насправді їх досі потребують. Також відомо про випадки, коли труднощі спонукають ВПО повертатися у небезпеку на ТОТ та в зону бойових дій, хоча немає офіційних підрахунків кількості таких повернень.
Становище малого та середнього бізнесу (МСБ)
Порівняно з 2020 роком у 2022 кількість середніх підприємств зменшилася на 17%, малих — на 31%. Внаслідок військових дій значна частина підприємств зазнала суттєвих збитків. Багато з них були змушені повністю припинити свою діяльність або перенести виробництво в інші регіони. Лише 36,5 % підприємств малого та середнього бізнесу в Україні продовжували працювати під час війни, а 6% були вимушені припинити діяльність більше ніж на один рік[16].
Така дестабілізація сектору малого та середнього бізнесу призвела до скорочення кількості робочих місць та зростання рівня безробіття. Попри війну та інші виклики саме МСБ забезпечують роботою 75% українців, залишаються основним джерелом робочих місць[17].
Стратегія економічного зростання базується на даних, опитуваннях бізнесу, експертів та громадськості. Під час розробки Стратегії економічного зростання ми отримали безліч запитів від бізнесу та громадськості на справедливість, єдині чесні та правила та прозорі процедури.
Згідно з дослідженням 2024 року 48% українських компаній відчувають тиск з боку правоохоронних та регуляторних органів. Водночас серед ключових проблем підприємці назвали непередбачуваність розвитку ситуації в країні (54,6%), непередбачувані дії держави (53,9%), брак кваліфікованої робочої сили (52,4%), брак платоспроможного попиту (44,9%), відсутність достатнього капіталу (31,4%), зниження прибутковості на ринку (26,5%), перешкоди з боку регуляторних та фіскальних органів (22,8%)[18].
Зарегульованість багатьох галузей, монополії значні корупційні ризики, обмежений доступ до фінансування та ресурсів є ключовими проблемами для українських підприємців. Це обмежує потенціал бізнесу, зокрема малого та середнього.
Як подолати економічну нерівність та збудувати економіку рівних можливостей?
● Інклюзивні процеси розроблення політик
We Build Ukraine ініціює публічні дискусії за участі стейкхолдерів, бенефіціарів та експертів для розробки законодавства. До цих дискусій обов’язково долучатимуться організації громадянського суспільства, що представляють інтереси ВПО, жінок, людей з інвалідністю, ветеранів та інших вразливих груп, а також експерти та бізнес-середовище. Для справедливої економіки голоси тих, хто страждає від економічної несправедливості мають бути почуті та враховані при прийнятті важливих рішень.
Дотримуючись принципу «нікого не залишити осторонь», ми зосереджуємося на розробці законодавства, процедур та цифрових рішень, які дозволять усім українцям брати участь в управлінні, мати рівний доступ до професійної самореалізації та підприємництва. Особливу увагу ми приділяємо забезпеченню рівного доступу до можливостей для найбільш вразливих груп людей. Україні потрібне таке економічне середовище, у якому кожен зможе максимально проявити свій потенціал та зробити внесок до загального добробуту.
● Фокус на розвитку малого та середнього бізнесу
Ми фокусуємося на напрацюванні рішень, законодавства, процедур, спрямованих на розвиток МСБ. Ми переконані, що міцна нормативно-правова база та ринкова справедливість з прозорим ціноутворенням і конкурентними торгами має важливе значення для запобігання монополізації ринку, стимулювання економічного розвитку та забезпечення соціальної справедливості.
● Фокус на доступі до роботи та професійній самореалізації
Наша команда прагне напрацювати рішення, які б покращили доступ українців до роботи та працевлаштування, зокрема для вразливих груп, таких як ВПО чи жінки. Необхідно визначити найбільш ефективні кроки, які держава та бізнес можуть робити для створення нових робочих місць, а також для задоволення попиту на перекваліфікацію відповідно до потреб економіки, що трансформується.
● Розробка Плану дій для втілення у життя Стратегії економічного зростання до 2040 року
Для реалізації мети Стратегії — побудови процвітаючого суспільства та економіки рівних можливостей — необхідно розробити деталізований План дій. План дій передбачає адаптацію Стратегії до потреби окремих галузей, інвесторів і органів влади, а також розроблення необхідних рішень та реформ на рівні Уряду та Парламенту. Документ має розроблюватися інклюзивно, завдяки широким публічним дискусіям за участі усіх стейкхолдерів та бенефіціарів.
Одним із 4 ключових чинників економічного розвитку, визначених у Стратегії, є людський капітал. Саме тому План дій має фокусуватися на підвищенні соціальних гарантій, інвестиціях у освіту та професійне зростання, розвитку інклюзивності, сприянню зростанню добробуту людей.
Також Стратегія та відповідно План дій мають відповідати принципам зеленого переходу, щоб досягнути стійкості та зберегти довкілля для майбутніх поколінь.
[1] Державна служба статистики України (грудень 2024) https://www.radiosvoboda.org/a/tsiny-zrosly-chy-dorozhchatymut-dali-produkty/33225393.html
[2] Дослідницька агенція Info Sapiens (жовтень 2024)
[3] Дослідницька агенція Info Sapiens (жовтень 2024)
[4] Оцінка Комітету Верховної ради з питань фінансів, податкової та митної політики станом на січень 2024 https://www.rbc.ua/rus/news/bezrobittya-ukrayini-vdvichi-perevishchilo-1704722831.html
[5] За офіційними даними Державної служби статистики, станом на кінець довоєнного 2021 року рівень безробіття в Україні складав 10,3%. Від початку повномасштабного вторгнення Держстат не публікує даних щодо безробіття.
[6] Трекер економіки України під час війни, Центр економічної стратегії (листопад 2024) https://ces.org.ua/tracker-economy-during-the-war/
[7] Ukraine Report 2023. European Commission https://neighbourhood-enlargement.ec.europa.eu/ukraine-report-2023_en
[8] Gini index in Ukraine from 2013 to 2028 https://www.statista.com/forecasts/1165120/gini-index-forecast-in-ukraine
[9] Gini coefficient of equivalised disposable income – EU-SILC survey. Eurostat. https://ec.europa.eu/eurostat/databrowser/view/ilc_di12/default/table?lang=en
[10] Прояви економічної нерівності населення в Україні в контексті забезпечення стійкості, Національний інститут стратегічних досліджень https://niss.gov.ua/doslidzhennya/sotsialna-polityka/proyavy-ekonomichnoyi-nerivnosti-naselennya-v-ukrayini-v-konteksti
[11] За даними Державної служби статистики https://www.ukrinform.ua/rubric-economy/3762621-v-ukraini-gendernij-rozriv-v-oplati-praci-stanovit-186-lubinec.html
[12] Прогнозна оцінка рівня бідності в Україні у 2022 році, Інститут демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи https://idss.org.ua/arhiv/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%BD%D0%BE%D0%B7%20%D0%B1%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%202022%20.pdf
[13] Інформаційно-обчислюваний центр Міністерства соціальної політики https://www.ioc.gov.ua/analytics/2
[14] За оцінкою МОМ 10% ВПО залежить від соцвиплат, але ця цифра могла б бути вища, оскільки уряд скоротив кількість ВПО, які отримують виплати (Постанова № 332).
[15] Ukraine — Income, Social Protection and Coping Strategies in Ukraine — November 2024, IOM https://dtm.iom.int/reports/ukraine-income-social-protection-and-coping-strategies-ukraine-november-2024?close=true
[16] Дослідження стану та бізнесу в Україні https://business.diia.gov.ua/analytics/research/stan-ta-potreby-biznesu-v-umovakh-viiny-rezultaty-doslidzhennia-v-sichni-2024
[17] Проблеми розвитку малого та середнього бізнесу в Україні як основного джерела робочих місць, Національний інститут стратегічних досліджень https://niss.gov.ua/doslidzhennya/sotsialna-polityka/problemy-rozvytku-maloho-ta-serednoho-biznesu-v-ukrayini-yak
[18] Дослідження проблем малого та середнього бізнесу на третьому році війни, Advanter Group https://epravda.com.ua/columns/2024/09/09/719100/