Загальний аналіз агросектору за результатами Конференції конференції “Агросектор 2025: Виклики та можливості у нових реаліях”, що відбулася у межах Стратегії економічного зростання України, розробленої спільно Boston Consulting Group та аналітичним центром «We Build Ukraine».
Аналітичний центр «We Build Ukraine» ставить за мету у найближчій та середньостроковій перспективі розробити ефективні механізми для розвитку агросектору, а також підготувати план дій і рекомендації для зміцнення співпраці з іноземними партнерами та створення сприятливих умов для залучення інвестицій.
Вступ
Попри прямі втрати та збитки на понад $80 млрд через повномасштабне вторгнення, агросектор України залишається ключовим драйвером економіки. У 2024 році на його частку припало 59,3% ($24,7 млрд) валютних надходжень від експорту товарів, у 2021 році цей показник становив 40,7% ($27,7 млрд).
Сьогодні аграрна галузь є однією з ключових і пріоритетних для реформування та залучення державних і приватних інвестицій. Водночас сектор має справу з низкою викликів, які можуть стати на заваді його розвитку.
Окрім збитків від війни, йдеться про Угоду про вільну торгівлю з ЄС, термін дії якої закінчується 5 червня цього року. Наразі від її продовження може залежати сценарій розвитку галузі. Також ринок стикається з низкою невирішених проблем, серед яких логістичні виклики, необхідність демонополізації залізничних перевезень та розмінування територій, питання нестачі кваліфікованих кадрів, торгівля зерном всередині країни без ПДВ, відсутність чітких рішень щодо електронних ТТН, а також необхідність активного впровадження штучного інтелекту (AI). Через ці виклики агровиробники зазнають фінансових втрат, тому для підвищення ефективності потрібно шукати нові підходи.
Угода про вільну торгівлю з ЄС
Останні роки частка ЄС в експорті продукції АПК не була нижчою за 50%, що вказує на критичну важливість європейського ринку не тільки для українських виробників, але і для економіки України в цілому.
В Україні бачать кілька можливих варіантів щодо питання продовження дії Угоди про вільну торгівлю і з деяких напрямків вже ведеться робота у тому числі у ЄС. Стратегічні напрямки роботи в цьому питанні на сьогодні є:
Захист інтересів українського агросектору
Доведення відсутності критичної загрози для ринку ЄС від українського експорту.
Пошук компромісів щодо “чутливих” товарів (мед, кукуруза, висівки, крупи, яйця, м'ясо птиці, цукор).
Використання механізмів експортного ліцензування та квотування для збереження доступу до ринку ЄС.
Модернізація інфраструктури та логістики
Покращення транспортної інфраструктури шляхом розширення та модернізація залізничної мережі, портових потужностей та автодоріг для ефективного експорту.
Зменшення логістичних обмежень та забезпечення доступу до ключових європейських логістичних центрів, оптимізація митних процедур, цифровізація перевезень (електронні ТТН).
Інвестиції в альтернативні логістичні маршрути для розвитку мультимодальних перевезень та розширення експортних шляхів через Чорне море та Дунайський регіон.
Розвиток переробної галузі та впровадження інновацій
Створення умов для розвитку агропереробки та залучення інвестицій у будівництво нових переробних підприємств, підтримка технологічних стартапів в агросекторі.
Розширення виробництва продукції з доданою вартістю: розвиток виробництва готових харчових продуктів та біопалива для підвищення конкурентоспроможності.
Інтеграція цифрових технологій та штучного інтелекту (AI) у сільське господарство, зокрема застосування точного землеробства, автоматизація виробничих процесів для підвищення ефективності.
Гармонізація регулювань та адаптація до вимог ЄС
Синхронізація українського законодавства із нормами ЄС: впровадження стандартів якості продукції, сертифікаційних вимог та екологічних норм.
Підтримка системи державного контролю за якістю продукції: забезпечення відповідності українських товарів вимогам європейського ринку.
Адаптація системи субсидій і державної підтримки агросектору: розробка програм фінансування аграріїв, які відповідають нормам ЄС.
Ефективне управління експортними квотами
Запровадження прозорих механізмів розподілу квот через рівномірний розподіл квот між виробниками та експортерами, щоб уникнути перенасичення ринку.
Оптимізація механізмів саморегулювання для впровадження гнучких підходів до експорту окремих товарів (наприклад, у секторі м’яса птиці).
Забезпечення рівномірності експорту протягом року задля впровадження механізмів контролю, які дозволять уникати сезонних стрибків поставок.
Політичний діалог та відстоювання національних інтересів
Для успішного продовження угоди важливо активно залучати українських урядовців і бізнес-асоціації до переговорів із ЄС. Потрібно також розробляти стратегії для уникнення політичних маніпуляцій навколо торгових обмежень і гарантувати, щоб Україна залишалася конкурентоспроможною на європейському ринку. Крім того, потрібно працювати на тим, щоб заручитися підтримкою європейських промислових споживачів українського імпорту.
Реалізація вищезазначених напрямків має на меті допомогти Україні зберегти безмитний доступ до ринку ЄС, посилити конкурентні переваги та інтегруватися у європейську економіку на вигідних умовах. Ключове завдання української сторони сьогодні – забезпечити прогнозованість умов торгівлі з ЄС, щоб українські аграрії могли планувати свою діяльність і зберігати конкурентні позиції на європейському ринку.
Внутрішні виклики агросектору України: логістика, людський капітал та технологічні інновації
Аграрний сектор України продовжує демонструвати стійкість та адаптивність в умовах нестабільності. Проте, на шляху розвитку галузі стоять низка невирішених внутрішніх проблем, які потребують негайної уваги. Зокрема, питання логістики, недостатність людського капіталу, а також необхідність впровадження інноваційних технологій, зокрема штучного інтелекту, для зниження витрат та підвищення ефективності.
Логістика як фактор конкурентоспроможності
Як показує практика останніх років, стан логістики та її ефективність безпосередньо впливає на собівартість продукції та здатність зберігати конкурентні позиції на світових ринках. Відновлення інфраструктури, пошкодженої під час бойових дій, є пріоритетом для розвитку галузі.
У галузі автомобільних перевезень найбільш критичними є відновлення доріг, пошкоджених війною, а також реалізація інфраструктурних проектів, які були розпочаті до війни.
Залізничний транспорт також залишається важливим напрямом для агробізнесу. Проблеми Укрзалізниці, зокрема монополія та недостатня прозорість тарифної політики, обмежують ефективність перевезень. Тому для того, щоб знизити витрати на транспортування, необхідно кардинально змінити правила роботи на ринку залізничних перевезень і забезпечити реальну конкуренцію.
Морські порти, хоча і мають надлишкові потужності для перевантаження, також стикаються з проблемами. Багато портів, особливо на півдні України, були пошкоджені внаслідок війни. Відновлення роботи портів, зокрема в Миколаївському та Херсонському регіонах, потребує не тільки фінансових інвестицій, а й забезпечення безпеки для вантажів. Відновлення судноплавства на внутрішніх водних шляхах також є пріоритетом, адже це дозволить зменшити навантаження на автомобільні та залізничні перевезення.
Людський капітал та інноваційні технології
В умовах війни і трудової міграції, аграрії стикаються з серйозною нестачею кваліфікованих працівників. Цю проблему значною мірою можна вирішити через автоматизацію та впровадження інноваційних технологій, зокрема штучного інтелекту.
Паралельно з цим, аграрії повинні працювати над розробкою локальних систем мотивації для працівників, щоб забезпечити їхню залученість і підвищити продуктивність. Врахування демографічних змін та адаптація до нових умов, зокрема через набір працівників на посади, що раніше займали чоловіки, є важливою частиною стратегії сталого розвитку агробізнесу.
Потреба в реформуванні податкової та митної системи
Не менш важливим є питання реформування податкової та митної системи, особливо в контексті змін, що стосуються експортних операцій. Одним із серйозних викликів є введення нових механізмів реєстрації податкових накладних перед експортом, що покращує контроль за сплатою податків. Однак, незважаючи на позитивні зміни, залишаються проблеми з відсутністю взаємодії між податковими та митними органами, що ускладнює ведення бізнесу.
Висновки
Аграрний сектор України, попри всі труднощі, демонструє здатність адаптуватися до нових реалій. Впровадження інновацій, розбудова інфраструктури та залучення інвестицій в модернізацію є основними напрямами для підвищення ефективності та конкурентоспроможності. Тільки комплексний підхід до вирішення проблем - від покращення логістики до інвестування в людський капітал та цифрові технології - дозволить аграрному сектору відновити свою стабільність і забезпечити довгостроковий розвиток навіть в умовах постійної невизначеності.
