Біла книга Європи про Майбутнє Європейської оборони через український контекст

Андрюс Кубілюс вступив на посаду Комісара ЄС з питань оборони та космосу 1 грудня 2024 року. Він почав працювати над Білою книгою про Майбутнє Європейської оборони наприкінці 2024 року, отримавши це завдання від новообраної президентки Комісії Урсули фон дер Ляєн, яка визначила це пріоритетом для перших 100 днів свого другого терміну. Кубілюс є ключовою рушійною силою в цих зусиллях. Він є рішучим прихильником формування нових підходів до оборони та визначення інвестиційних потреб, які мають значення для формування стратегії безпеки Європи.

Контекст і потреба в змінах

До участі обрання Кубілюса на посаду Єврокомісара, ЄС вже оновив Європейську оборонно-промислову стратегію, яка містила багатообіцяючі результати, але їй бракувало амбітних, широкомасштабних змін, необхідних сьогодні, особливо з огляду на триваючу війну росії проти України. Місія Кубілюса полягає в зміцненні поточних зусиль, створенні всеосяжної структури для протидії поточним і майбутнім загрозам і забезпеченні самостійності та злагодженості Європи.

Цілі та бачення

Цілі Кубілюса зосереджені на наступних ключових сферах, але не обмежуються ними: розширення оборонних ініціатив до безпрецедентного рівня, посилення військової мобільності шляхом усунення існуючих бар’єрів і створення Єдиного ринку оборонних продуктів і послуг. Він прагне збільшити інвестиції в оборону, зменшити витрати, обмежити залежність європейського ланцюжка постачання від зовнішніх гравців і віддати перевагу європейським галузям промисловості, сприяючи тісній співпраці з Україною шляхом поступової інтеграції її оборонної промисловості на європейський ринок. Окремо відзначається значення підприємницького духу молодих і динамічних українських компаній, які мають досвід перевірений полем бою, і можуть дати важливий імпульс конкурентоспроможності Європи та посиленню європейської обороноздатності.

Біла книга і Україна

У Білій книзі роль України у формуванні європейської архітектури безпеки є критичною. Визначається шлях того, як країна, яка перебуває у війні, може брати активну участь у європейських оборонних процесах, дає можливості для ЄС і зміцнює Східне партнерство. Команда We Build Ukraine у ​​консультаціях з іншими зацікавленими сторонами надала свої рекомендації для Білої книги, головним чином зосередившись на сферах, де співпраця між ЄС та Україною може мати найбільшу взаємну вигоду.

Фінансові опції

Біла Книга пропонує декілька фінансових механізмів, які можуть бути використані для підтримки України на шляху посилення обороноздатності та інтеграції у Європейську оборонну екосистему. Це включає:

Підсумовуючи, Біла книга про майбутнє європейської оборони позиціонує Україну як важливого партнера. Шлях до Оборонного союзу, запропонований комісаром Кубілюсом, розглядається як тісно пов’язаний з інтеграцією України, через відповідні варіанти фінансування, що підкреслює її стратегічне значення в оборонному майбутньому Європи.

WBU підготував більш детальний аналіз Білої книги та її відповідності контексту України, з яким можна ознайомитися нижче.

Аналіз ролі України в Білій книзі ЄС про Майбутнє Європейської оборони

Прямі згадки України

1. Вступ (стор. 1)

Контекст: Україна займає центральне місце в кризі безпеки в Європі, а вторгнення росії в лютому 2022 року порушило міжнародні норми. Війна описана як «найважливіша та значуща криза для майбутнього Європи», безпека України нерозривно пов’язана з безпекою ЄС. Підтримка України розглядається як моральний імператив та прагматичний інтерес для стримування російської агресії.

Припущення: Україна позиціонується як ключовий партнер, чия оборона безпосередньо впливає на стабільність ЄС, що свідчить про стратегічну потребу у співпраці, а не просто допомогу.

2. Стратегічний контекст (стор. 2-3)

Контекст: війна росії проти України розглядається як повернення до Європи традиційної війни високої інтенсивності, з постійними загрозами навіть після припинення вогню через військову економіку та стратегічні союзи росії (наприклад, Китай, Іран). Стійкість України є надзвичайно важливою для протидії цій загрозі.

Припущення: бойовий досвід України та близькість до росії роблять її ключовим кейсом для дослідження і партнером для розуміння та протидії гібридним і звичайним загрозам.

3. Переозброєння Європи - Збільшення військової підтримки України (стор. 4-6)

Контекст: Україна є пріоритетом для військової підтримки ЄС, з 2022 року надано 50 мільярдів євро, однак ці кошти були недостатніми для зупинки агресії росії. 

Пріоритети підтримки України включають:

• Постачання 1,5 мільйона артилерійських боєприпасів у 2025 році.

• Забезпечення систем протиповітряної оборони, ракет глибокого удару та безпілотників через такі ініціативи, як «Ініціатива протиповітряної оборони».

• Навчання та оснащення українських сил через EUMAM Ukraine.

• Пряма підтримка оборонної промисловості України (потужність оцінюється в 35 мільярдів євро у 2025 році, з невикористаними 17-18 мільярдами євро), включаючи замовлення на закупівлі та використання надприбутків / кредитів G7 ERA.

• Покращення коридорів військової мобільності в Україну та доступ до космічних засобів ЄС (наприклад, Galileo, Copernicus).

Припущення: Україна є не лише одержувачем, але й потенційним промисловим партнером, причому її оборонна промисловість розглядається як масштабований актив для потреб ЄС, що передбачає глибоку промислову та операційну інтеграцію.

4. Приєднання України до ініціатив ЄС (стор. 6)

Контекст: Україну запрошують розділити оборонні пріоритети, взяти участь у діяльності EDA (наприклад, через Центр оборонних інновацій ЄС), проектах PESCO та можливостях співпраці CARD, передаючи ЄС уроки високоінтенсивної війни.

Припущення: оперативний досвід України цінується як ресурс для формування спроможності ЄС, що передбачає двостороннє партнерство.

5. Інтеграція українського ОПК (стор. 6-7)

Контекст: українську інноваційну оборонну промисловість (наприклад, штучний інтелект, безпілотні літальні апарати) відзначають за її адаптивність і передову модернізацію. Для модернізації обороноздатності України та підвищення конкурентоспроможності ЄС пропонується інтеграція України до Європейської оборонно-технологічної промислової бази (EDTIB) через Європейську програму оборонної промисловості (EDIP) та Інструмент підтримки України (USI).

Припущення: Україна розглядається як технологічний новатор, чия інтеграція може підвищити гнучкість і економічну ефективність EDTIB, а Офіс оборонних інновацій ЄС у Києві є центром співпраці.

6. Шлях вперед (стор. 19)

Контекст: постійна військова підтримка України наголошується як важлива для її оборони та майбутнього стримування, що узгоджується з ширшим баченням ЄС у сфері оборони.

Припущення: роль України виходить за межі поточної війни, вона позиціонується як довгостроковий партнер в оборонній стратегії ЄС.

Непрямі згадки

Прогалини в спроможностях (стор. 7-8): такі сфери, як протиповітряна/ракетна оборона, безпілотники та боєприпаси, відповідають потребам і досвіду України, що свідчить про неявний потенціал співпраці.

Варіанти фінансування (Стор. 15-17): Фінансування REARM та EDIP могло б опосередковано підтримати українську промисловість, особливо через спільні закупівлі.

Єдиний оборонний ринок (стор. 12-13): інтеграція України в EDTIB передбачає включення в єдиний ринок, посилення транскордонних промислових зв’язків.

Інновації та навички (Стор. 13-14): Удосконалення безпілотників/ШІ та кваліфікована робоча сила в Україні можуть сприяти досягненню інноваційних цілей ЄС.

Припущення про роль України

Стратегічний партнер: Україна є і буфером безпеки, і учасником, а не просто бенефіціаром через свою близькість до росії та інновації воєнного часу.

Промислові активи: масштабованість і адаптивність оборонної промисловості позиціонують її як економічно ефективного партнера для виробничих потреб ЄС.

Центр знань: передовий досвід України пропонує унікальні уроки для розвитку потенціалу ЄС та інновацій.

Довгостроковий союзник: післявоєнне стримування та реконструкція передбачають стійке партнерство поза межами безпосереднього конфлікту.

Сфери потенційного співробітництва

1. Військова підтримка та обмін можливостями

Контекст: ЄС надає пріоритет озброєнню України боєприпасами, протиповітряною обороною та безпілотниками, у той самий час потреби на полі бою в Україні збігаються з прогалинами спроможностей ЄС (стор. 4-8).

Сильна сторона: українські випробування систем (наприклад, дронів) у реальних умовах доповнюють передові дослідження та розробки ЄС, збільшуючи спільні можливості.

Потенційний обсяг: Спільна розробка та закупівля систем протиповітряної оборони, безпілотних літальних апаратів та артилерії з обміном оперативного відгуку від України.

2. Інтеграція оборонної промисловості

Контекст: інноваційна галузь України (наприклад, потужності в 35 мільярдів євро) націлена на інтеграцію EDTIB через EDIP/USI (стор. 6-7).

Сильна сторона: гнучкість України та масштаб ЄС створюють синергію для економічно ефективного виробництва та модернізації.

Потенційний масштаб: створення спільних підприємств з виробництва безпілотників/ШІ, збільшення потужностей України за рахунок фінансування ЄС та розширення Київського офісу оборонних інновацій.

3. Трансфер технологій та інновації

Контекст: передові технології України (наприклад, штучний інтелект, безпілотники) можуть сприяти інноваціям ЄС, тоді як ЄС пропонує передові системи (стор. 6, 13-14).

Сильна сторона: практичний досвід України поєднується з технологічною інфраструктурою ЄС для спільного прогресу.

Потенційні масштаби: передача українських технологій безпілотників компаніям ЄС, спільна розробка штучного інтелекту/квантових рішень та інтеграція України в проекти EDF.

4. Ланцюг постачання та військова мобільність

Контекст: і Україна і ЄС стикаються з уразливістю ланцюжка постачання; ЄС планує коридори мобільності в Україну (стор. 5, 14-15).

Сильна сторона: досвід логістики України в умовах війни покращує планування мобільності ЄС.

Потенційний обсяг: Спільне забезпечення безпеки ланцюгів постачання критично важливих матеріалів (наприклад, мікросхем), розширення коридорів ЄС до України та закупівля транспортних засобів подвійного призначення.

5. Санкції та геополітична стратегія

Контекст: військова економіка росії загрожує і Україні, і ЄС; ЄС прагне протистояти гібридним загрозам (стор. 3, 17-18).

Сильна сторона: розуміння Україною російської тактики підвищує ефективність санкцій ЄС і гібридного захисту.

Потенційний обсяг: координація санкцій проти оборонного сектору Росії, розробка спільного захисту в кібернетичному/космічному просторі та протидія пропаганді.

6. Розвиток людського капіталу та навичок

Контекст: обом потрібен кваліфікований персонал; Україна пропонує досвід, ЄС пропонує навчальні ресурси (Стор. 14, 19).

Сильна сторона: українська робоча сила та програми STEM ЄС можуть взаємно збільшувати резерви талантів.

Потенційний обсяг: створення спільних навчальних центрів, інтеграція українських МСП у проекти ЄС та підвищення кваліфікації для нових технологій (наприклад, кібербезпека).

Висновок

Згідно з Білою книгою, Україна виразно представлена як критично важливий партнер, з чітко визначеною співпрацею у сферах військової підтримки, інтеграції промисловості та розвитку потенціалу. Неявно, досвід та потреби України відповідають цілям ЄС у галузях інновацій, ланцюгів постачання та стримування. Потенційна співпраця охоплює оперативні, промислові, технологічні, логістичні, геополітичні та сфери людського капіталу, використовуючи переваги України, набуті у воєнний час, та стратегічні ресурси ЄС для взаємної вигоди.